Австралійський комісар з онлайн-безпеки (eSafety) ініціював цивільний позов проти Telegram у Федеральному суді, звинувачуючи платформу в систематичному бездіяльності при модерації екстремістських матеріалів. За підсумками річного розслідування регулятор встановив, що месенджер не видаляв і не виявляв відео з пропагандою тероризму, включаючи записи нападів на мечеті в Крайстчерчі (2019 рік) та масового розстрілу в Буффало (2022 рік).
Згідно з матеріалами справи, ці ролики залишалися у відкритому доступі в Telegram майже три місяці після отримання скарг від австралійських користувачів. Більше того, eSafety стверджує, що правила платформи не забороняли терористичну пропаганду у всіх розділах застосунку, а адміністрація не інформувала користувачів про результати розгляду їхніх звернень. Максимальний штраф за порушення місцевих стандартів безпеки може досягти 54,6 млн австралійських доларів — приблизно $38 млн.
Позиція eSafety: «Контент залишався доступним навіть після повідомлення»
Комісар Джулі Інман Грант підкреслила, що йдеться про одні з найрезонансніших випадків екстремістського насильства останніх років. «Ми стверджуємо, що цей контент залишався доступним на платформі навіть після того, як Telegram був повідомлений», — заявила вона. Регулятор наполягає: платформа зобов'язана вживати розумних заходів для запобігання розміщенню, поширенню та монетизації подібних матеріалів.
Відповідь Telegram: заперечення та готовність до суду
У Telegram категорично відкинули звинувачення, назвавши свою роботу з боротьби з тероризмом добре задокументованою. Представник компанії заявив, що має намір оскаржувати позов у судовому порядку. Примітно, що месенджером користуються близько 1,5 млн австралійців щомісяця, а глобальна аудиторія перевищує 1 млрд осіб.
Цей позов посилює юридичний тиск на Telegram по всьому світу. Раніше Росія пред'являла засновнику сервісу Павлу Дурову звинувачення у сприянні терористичній діяльності, а в серпні 2024 року французька влада затримала підприємця, після чого він був відпущений під заставу і в 2025 році переїхав до Дубая. Дуров пов'язує переслідування з відмовою Telegram підкорятися вимогам про масове стеження та цензуру.
Мій коментар: Цей позов — черговий симптом глобального тренду на посилення регулювання децентралізованих платформ. Telegram, який робить ставку на приватність, опиняється між молотом і ковадлом: або він впроваджує агресивнішу модерацію, ризикуючи втратити довіру користувачів, або продовжує накопичувати судові прецеденти, які можуть підірвати його операційну модель. Для криптоспільноти, яка активно використовує Telegram, це сигнал: регуляторні ризики для інфраструктури цифрових комунікацій будуть лише зростати.